ПАЛОМНИК

Мандрівки у часі...


Мандрівки святими місцями


Кожного, хто цікавиться історією та минувщиною, а також не байдужий до духовних пошуків, я запрошую до спілкування.


Открыть

Ефес


tu-flag.gif

Це стародавнє місто було засноване за півтори тисячі років до Р.Х., пережило безліч  воєн і природних катаклізмів, але його руїни збереглися до наших днів. Тут було одне із 7-ми чудес стародавнього світу, тут проповідував апостол Павло, тут він зо звірами боровся ( 1 Кор. 15:32), тут прожили останні роки життя апостол Іван та Марія, матір Ісуса Христа. До Ангола Церкви в Ефесі напиши...

"Один час Ефес був центром християнського життя в Малій Азії. Після зруйнування міста готами 262 р. слова попередження в Об'явленні, 2:5 здійснилися буквально;  в усіх околицях поблизу великих руїн не зустрінеш жодного християнина." (Біблійний словник Е..Нюстрема)


Открыть

Мечеть Ар-Рахма


up-flag.gif

Мечеть Ар-Рахма (Милосердя) - перша мечеть у Києві - урочисто відкрита 2 грудня 2011 року.

Архітектор: Олександр Комаровський


Открыть | Комментариев 2

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: на святій горі Сіон


Гора Сіон


Церква "Сіон Марії", Горниця таємної вечері, Горниця зішестя Святого Духу.

Після Воскресіння Ісус з'являвся учням впродовж 40 днів та наостанок заповів їм не розходитися з Єрусалима, але чекати здійснення обітниці Отця. А тоді вознісся. Тож учні продовжували збиратися щодня у горниці. А за десять днів іудеї мали відзначати свято Шавуот - Свято П'ятидесятниці та плодів. Це було  одне з трьох головних храмових свят в Ізраїлі. Шавуот означає „Сім тижнів”, бо через сім тижнів після виходу євреїв з Єгипту Господь явився Мойсею на горі Синай і дав йому заповіді, Тору. Як і щороку, тими днями в Єрусалимі було повно паломників -  з усієї Іудеї та інших областей, де мешкали розсіяні ізраїльтяни:

Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби... Дії Апостолів,  2

Та цього разу сталося щось неймовірне. У горниці разом з апостолами Христа та Його матір'ю Марією були зібрані разом і інші учні, всього приблизно 120 чоловік. Раптом здійнявся сильний шум та вітер:

...ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Дії Апостолів,  2

Що ж то були за мови? Вище я перелічив, скільки різних пришельців було того дня в Єрусалимі. Так от, кожен з них почув знайому йому мову того краю, звідки він прибув! Це було надзвичайно, адже усі зібрані в горниці учні Ісуса були родом з Галілеї і не могли знати стільки різних мов та говірок. Так в день П'ятидесятниці Бог винокав обітницю, дану в Старому Заповіті:

І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння. І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого. І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму. Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного! І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе. Йоїл, 3

І Дух Святий зійшов на цілий натовп і наділив Небесними силами. Учні Христа почали творити багато чудес: зцілювати хворих, воскрешати мертвих, виганяти бісів та пророкувати. Церква народилася та стала стрімко зростати.


Открыть

Болгарія: Заповіт ченця


bu-flag.gif 
Заповіт ченця
Рильський монастир.
Іван Рильський (876-946) був ченцем та відлюдником, який дванадцять років прожив на самоті, серед диких звірів, у печерах та в дуплі дерева. Пізніше він оселився в глибині Рильських гір. Але згодом люди все ж знайшли його. Вони приходили до Івана зі своїми турботами, і він молився за них, сцілюючи хворих, виганяючи злих духів та даючи духовні настанови для праведного життя. Так у ченця з'явилися послідовники - учні, які й заснували Рильський монастир
Св. Йоан Рилски. Стенопис от XIV в. в църквата на Земенския манастир.
Незадовго до смерті Іван Рильський написав для учнів свій "Заповіт", у якому він закликав берегти святу віру та ухилятися від хибних та лукавих вчень. Утримуйтеся старанно від мирських захоплень і завжди пам'ятайте, навіщо ви прийшли зі світу, і чому ви зневажили все мирське.
Іван нагадав, що любов до грошей є корінь всього зла та  ідолопоклонство. Тому що для відлюдника багатство полягає не в золоті й сріблі, але в повних злиднях, у відмови від свавілля, і у глибокому смиренні. Іван підкреслює, що це запоівді не його, а  Христа, який казав своїм учням, а через них усім, хто відрікся від світу:
Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.
Іван запевнив, що Бог ніколи не полишить нас у скруті й на самоті, але дасть усе необхідне для життя. Але диявол, прагнучи погубити нашу душу, буде всіляко спокушати нас.
 Бо на самому початку, коли я прибув у цю пустелю, хитрий супротивник намагався спокусити мене, благочестивий цар послав мені багато золота. Заради Бога я відмовився його бачити, тому що я зрозумів, що це підступність сатани. Я не брав, але повернув його для тих, хто послав його, тому що я подумав: "Якби я хотів мати золото і срібло, речі, тощо, то чому я прийшов у цю страшну й непролазну пустелю, де я не знайшов людей, але лише диких тварин? Так я врятував себе від підступів хитрого спокусника...
Іван закликає учнів до єдності, до любові між ними та застерігає від спроби підвищится над іншими.

Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! Євангеліє від Марка, 9


Іван, що в монашому житті здобув освіту та читав грецькою твори святих отців, переповідає вчителя Єфрема Сирійського (IVст):

якщо всі ви починаєте  бажати влади та головувати, і всі хочете бути головними, і всі  - наставниками, а також законодавцями та вчителями, і між вами зростає суперництво, сварки, суперечки, ревнощі, наклепи, зверхність, заздрість та інші пристрасті, то знайте, що Христос не є серед вас, бо Христос не вчитель розбрату і розбіжності, але миру і єдності. 
Таких, хто сіє розбрат, чвари та спокуси, подвижник наказує виганяти зі своєї спільноти, щоб вони не завдали ще більшої шкоди усім.

Наостанок Іван радить ченцям більше вивчати твори святих отців та дотримуватися встановлених у Церкві правил, а також сприяти новонаверненим у зростанні віри та допомогти їм звільнитися від язичницьких обрядів, непристойних та лихих звичаїв, яки вони тримаються навіть після прийняття святої віри. Бо вони роблять це через незнання, тож треба до них це донести. Повністю прочитати "Заповіт Івана Рильського" можна тут (болгарською мовою)

Открыть

Болгарія: Несебр


Несебр

Месемврія - місто на острові.

Стародавнє місто Месемврія заснували ще фракійці, за тисячу років до н.е.  Воно розташоване на півострові завдовжки менше кілометра, що поєднується з материком вузеньким перешийком. Здавна це портове місто було значним торговим центром на Чорному морі. Через 500 років півострів колонізували греки, а 72-го року до н.е. - римляни, після чого місто занепало.

За нашої ери місто згадується у оповіді про Пенелопу, доньку македонського (фракійського) царя Лікінія. Ще у дитинстві вона дізналася про вчення Христа від свого вчителя Апеліана, а коли виросла, то прийняла хрещення від Тимофія - учня апостола Павла. Відтоді її стали називати  Іриною. Мати Ірини з радістю прийняла Благу Звістку від своєї доньки, але батько почав вимагати поклоніння язичницьким богам. Ірина відмовилася, чим дуже розлютила Лікінія, та  зрештою навернувся й він, і ще три тисячі його підлеглих. Ірина ж почала проповідувати Євангеліє й іншими містами Фракії, побувала вона й у Месемврії. Від її проповіді навернулося приблизно десять тисяч людей, Господь через Ірину уздоровлював  недужих та творив чудеса, а її не раз визволяв від переслідувань.


Открыть | Комментариев 1

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: від гробу Господнього до капелли Вознесіння


Він воскрес!

Храм Гробу Господнього, Елеонська гора, Капелла Вознесіння.

Смерть Христа приголомшила його учнів та потішила його ворогів. Послідовники, розчаровані таким закінченням їх сподівань на пришестя Царя Іудейського та Визволителя Ізраїлю, почали розходитися з Єрусалима по домівкам. А фарисеї та першосвященники остерігалися Христа навіть після смерті, згадуючи пророцтво про воскресіння за три дні. Тож вони звернулися до Понтія Пілата, а той наказав стерегти гробницю, у якій поховали тіло Ісусове.

Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! Євангеліє від Матвія, 28

Так почалася нова епоха, коли Життя перемогло смерть, коли любов Божа здійснила спасіння людям, коли Син Божий воскрес! Він став Пасхою нашою, визволенням від гріха та вічної загибелі. І кожен, хто повірить в Ісуса, не загине, але матиме життя вічне. 


Открыть

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Долороса - шлях на Голгофу


Долороса


Вулиця, якою Ісуса вели на розп'яття.

Після арешту в Гефсиманському саду Ісус зазнав знущань і принижень та хибних звинувачень перед юдейським Сінедріоном, перед царем Іродом та римським намісником Понтієм Пілатом. Його засудили до страти та повели на розп'яття вулицею Долороса.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

Євангеліє від Луки, 23

DSC00253.JPG

Щодня сотні паломників проходять цією вулицею, повторюючи скорботний шлях Спасителя на Голгофу. Так само, як і два тисячоліття тому, Долороса велелюдна, тут вирує торгівля та стоїть гомін. Але в кінці шляху, на Голгофі, де тепер стоїть Храм гробу Господнього, ми ніби залишаємося на самоті з невідворотністю смертельної муки, якої зазнав Ісус в останні години до смерті на хресті. 

DSC00231.JPG DSC00232.JPG


Открыть

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Церква Всіх Націй


Церква всіх націй

Знаходиться поряд із Гефсиманським садом

Страсті Христові - ця тема хвилювала та змусила переживати усі покоління християн. Великі художники, такі як Ель Греко, Тіциан, Рубенс та Рембрант, намагалися відтворити Страсні події на своїх полотнах. Найвідомішими творами видатного композитора Йогана Себастьяна Баха  є "Страсті за Матвієм" та "Страсті за Іваном". 2004 року вийшов фільм американського режисера та актора Мела Гібсона "Страсті Христові", який глибоко вразив мільйони глядачів у всьому світі. Перші ж кадри стрічки переносять нас у Гефсиманський сад:

passionhome.jpg

...Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його. Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали... І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх. Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його, і повели Його... Євангеліє від Івана, 18

А на початку 20 століття, після закінчення Першої Світової війни 12 держав пожертували кошти на спорудження церкви Всіх Націй. Будівництво закінчилося 1924 року. Базиліка, що належить Ордену Францисканців, розташована поруч з Гефсиманським садом. Перед її вівтарем знаходиться камінь, що на ньому, за переказами, молився Ісус у ніч, коли його зрадив Юда. Тому у цьому храмі завжди напівтемно, адже ті давні події відбувалися вночі. На стелі можна розгледіти зображеня гербів Великобританії, Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Бельгії, США, Канади, Мексики, Бразилії, Аргентини та Чилі.


Открыть

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Гефсиманський Сад


Гефсиманський сад


Тут розпочалися Страсті Христові

Після Святої вечері, коли зрадник Юда вже відійшов, щоб видати свого Вчителя тим, хто бажав його смерті, Ісус з рештою учнів пішов на Оливну гору, щоб помолитися.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу. А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився, благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!... І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили. А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

Євангеліє від Луки, 22

DSC00311.JPG

Саме тут, в Гефсиманському саду, серед оливних дерев, кілька з яких збереглися  до нашого часу, Ісуса  схопили храмові сторожі та повели до першосвященника. Тут він пережив зраду та востаннє перед розп'яттям був разом зі своїми учнями.


Открыть

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: Церква "Отче наш"


Отче наш


Церква "Отче наш" на Оливній горі. 

Ісус любив молитися. Для молитви він йшов далі від юрби і повсякдення та підіймався в гори, де можна було усамітнитися й віддатися спілкуванню з Богом. Євангеліє від Луки розповідає нам, що коли вдень Ісус навчав у Храмі, то вночі молився. Одного разу на Оливній горі, після чергової молитви, учні Ісуса Христа попросили його навчити їх молитися, як Іван Хреститель навчив своїх учнів. Ісус відповів їм:

Коли молитеся, говоріть: 

Отче наш, що єси на небесах! 

Нехай святиться Ім'я Твоє, 

нехай прийде Царство Твоє, 

нехай буде воля Твоя, 

як на небі, так і на землі.

Хліба нашого насущного 

дай нам на кожний день.

І прости нам наші гріхи, 

бо й самі ми прощаємо 

кожному боржникові нашому. 

І не введи нас у випробовування, 

але визволи нас від лукавого!

Євангеліє від Луки, 11


З Оливної гори добре видно стародавній Єрусалим, а внизу, на її схилах, знаходиться Гефсиманський сад. На місці ж, де Ісус дав учням взірець молитви, споруджено церкву Pater Noster. 

pater.jpg

Історія її виникнення пов'язана з італійкою Аурелією де Боссі, що жила у 19 столітті та була родичкою Наполеона ІІІ, принцесою де ля Тур де Оверн. Вона провадила розкішне життя дами з вищого світу, тричі виходила заміж, захоплювалася різними видами мистецтва. Але справжню втіху Аурелія мала від молитви "Отче наш", яку вона вважала великим одкровенням Ісуса для всіх  людей. Саме тому сімнадцять років свого життя принцеса присвятила пошукам "того самого місця" на Елеонській горі. Зрештою їй пощастило: розкопки виявили стародавній грот, який Аурелія проголосила місцем Господньої молитви. Вона ж забезпечила і спорудження церкви, а потому передала її у власність католицького Ордену Кармеліток.

otche.jpg

Нині на стінах та в галереях монастиря Pater Noster викладено мозаїкою молитву "Отче наш" майже всіма мовами світу. Знайшов я там українську, російську і навіть... старослов'янську.


Открыть

ІЗРАЇЛЬ. Єрусалим: перше знайомство.


Єрусалим

Золоте місто

Вперше я потрапив до Єрусалима ввечері. З арабського готелю на Оливній горі ми відправилися в сучасну частину міста. Це була субота, сонце вже сідало й день покою (шабат, що триває від заходу сонця до заходу) от-от мав закінчитися. Тож людей було не багато, а всі крамниці та кафе лише готувалися до відкриття. 

Пам'ятай день суботній, щоб святити його!
Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

Мене одразу здивувало те, що сучасні квартали Єрусалима мало відрізнялися від більшості великих міст світу. Затишні алейки, лавки в тіні невеликих охайних дерев, гостинні кав'ярні та ресторани, яскраві вітрини бутіків - все як і всюди в Європі, чи Азії, чи на будь-якому континенті. Але щойно ми попрямували вузькими вулицями ближче до Храму Гробу Господнього, як все навколо почало стрімко змінюватися, немов ми летіли у давнину на машині часу. Навіть люди навколо стали іншими, адже більшість із них була так само, як і ми - іноземцями, паломниками чи туристами, які здалеку прибули до Святої Землі. 

Єрусалиму понад 3500 років. У Біблії він вперше згадується під назвою Салим (Шалем):

І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану. І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаска. І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей. Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська. А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. Буття, 14

За тисячу років до р.х. цар Давид заволодів цим ханаанським містом та зробив його столицею Ізраїлю. Його син Соломон збудував тут перший Храм. Та  в 5 ст. до н.є. його зруйнували вавілоняни. Повернувшись з вавілонського полону, іудеї відбудували Храм. Він простояв до 70 року н.є., коли римляни зруйнували не лише Храм, а й усе місто.

DSC00346.JPG

Пізніші споруди на місці стародавнього Єрусалима майже повністю поховали його під собою. Сучасні розкопки свідчать, що залишки стародавніх вулиць знаходяться на глибині 10-15 метрів.


Открыть | Комментариев 2

ІЗРАЇЛЬ. Віфанія: воскресіння Лазаря.


Віфанія


У цьому місті Ісус воскресив Лазаря.

Історія, що тут сталася два тисячоліття тому, була унікальною навіть для сучасників Ісуса, які вже бачили немало чудес, вчинених Богом через Нього. Адже Ісус воскресив не просто щойно померлу людину, а Лазаря, тіло якого вже чотири дні пролежало у гробі, тож ні в кого не було сумнівів у смерті покійного. Пригадаємо, як це було:

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти. А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла. Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...  Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею. А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря. А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був. Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею. Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш? Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить. А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла. Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його. А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає. Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже. Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.  І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього. Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати. 

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі. А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять. І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх. Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа. І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат... Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог! Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат! Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне. Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це? Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ. І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе! А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла. А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його. Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там. Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат! А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам, і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися! І закапали сльози Ісусові... А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його! А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер? Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав. Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі... Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш? І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув. Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене. І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди! І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив... І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували. Євангеліє від Івана, 11

Згідно з пізнішими переказами, після воскресіння Лазар прожив ще тридцять років. Він став учнем Христа та служив єпископом на Кіпрі. 


Открыть

ІЗРАЇЛЬ. Галілея: край рибалок


Галілея


Галилейське море, Капернаум, гора Блаженств, Табха

Продовжуємо подорож по Галілеї, північній області Ізраїлю. Повернувшись з сорокаденного посту, Ісус оселився в Капернаумі та почав проповідувати по всій країні Галилейській:

І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової, щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська! Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло. Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне! Євангеліє від Матвія, 4

Господь набрав собі перших учнів з рибалок, що ловили на Галилейському морі. Це прісне озеро, що постачає воду для всього Ізраїлю, має також назву "Тіверіадське" або Кінерет.

DSC00597.JPG

Саме в Галилеї знаходиться Гора Блаженств, на якій Ісус промовив знамениту Нагірну проповідь, що починається із заповідей блаженства:

Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. 
 
Проповідуючи містами Галілеї, Ісус уздоровлював хворих, виганяв бісів, воскрешав мертвих та  творив багато інших чудес. Одне з них сталося в місцевості Табха на північно-західному узбережжі Галилейскього моря:
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі. А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...  Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей. Євангеліє від Матвія, 14
DSC00613.JPG
Про ту славну подію нагадує мозаїка 4 століття у Церкві Примноження Хлібів. А у внутрішньому дворі церкви є невеличкий басейн з яскравими живими рибками. Все це ніби промовляє до нас: не важливо, скільки у вас є їжі, сили чи здоров'я: Ісус здатен примножити все це, так, що ви матимете його з надлишком. Це є  образ вічного життя.

Открыть

ІЗРАЇЛЬ. Кесарія: царі та пророки


Кесарія...


Місто Хайфа, гора Карміл, гора Фавор

Кесарія - місто, назване так царем Іродом на честь римського імператора Октавіана Августа. Перше поселення тут засноване ще фінікійцями, в 3 ст. до н.є.. Заволодівши містом, Ірод перетворив його на потужний торговий центр та порт. Тут жив один із семи перших дияконів - Пилип. Звідси відправляли Апостола Павла, закутого в кайдани, на суд до Риму. Цар Агрипа бажав особисто вислухати Павла, щоб вирішити, що з ним робити. Та апостол і на суді не намагався захистити себе, але звертався з Божим словом до царя іудейського:

Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш. Агріппа ж Павлові: Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином... А Павло: Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів... Дії Апостолів, 26

Нині  Кесарія лежить в руїнах, частково затоплених морем. Північніше знаходиться Хайфа - третє за величиною місто в  Ізраїлі, з великим портом та зосередженням промисловості. Воно розташоване на схилах гори Карміл (Виноградник Божий). Назва відповідає історичній правді: на схилах гори здавна вирощували виноград, з якого виходило чудове вино. Але нині виноградників тут значно менше - їх вирубали турки в часи Османського правління. Гора Карміл відома також історією "геноциду" ваалових пророків, що іх винищив Божий пророк Ілля за 850 років до н.є.:

І сказав Ілля до народу: Я сам позостався Господній пророк, а пророків Ваалових чотири сотні й п'ятдесят чоловіка. І нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а огню не покладу. І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу Ім'я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, Він Бог! І відповів той народ та й сказав: Це добре слово! І сказав Ілля до Ваалових пророків: Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, і огню не покладете. І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили. І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля й говорив: Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може він спить, то прокинеться! І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров. І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху... І сказав Ілля до всього народу: Підійдіть до мене! І підійшов увесь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертівника. І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: Ізраїль буде ім'я твоє! і збудував із того каміння жертівника в Ім'я Господнє, і зробив рова, площею на дві саті насіння, навколо жертівника. І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах. І він сказав: Наповніть чотири відрі води, і нехай виллють на цілопалення та на дрова. І сказав: Повторіть! І повторили. І сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє. І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнився водою. І сталося в час принесення хлібної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом. Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізнає цей народ, що Ти Господь, Бог, і Ти обернеш їхнє серце назад! І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові... І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: Господь, Він Бог, Господь, Він Бог! І сказав до них Ілля: Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них! І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх... 1 Царів, 18

Так 450 ваалових пророків було страчено на цій горі, а ізраїльтяни зреклися поклоніння язичницьким богам. Нині тут розташовані монастир  та церква "Стелла Марії" ордену  кармелітів, а також усипальниця засновника новітньої універсалістської релігії Бахаї - Баба, навколо якої споруджено розкішний сад.

DSC00463.JPG

Чи прийде знову Ілля, щоб повторити суд над невірними?

На схід від гори Карміл знаходиться Галілея - історична область на півночі Ізраїлю. Це батьківщина усіх апостолів Христових та земля, де Ісус проповідував та явив найбільше чудес. Одне з них сталося на горі Фавор:

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу. І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі. Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся! Євангеліє від Матвія, 17

Ця подія показала найближчим учням Христа, що Син Божий є незрівнянно вищим за тих, кого шанували іудеї досі.


Открыть

Болгарія: Рильський монастир


Рильський монастир

Цей відомий чоловічий монастир спорудили учні болгарського святого Івана Рильського (876-946). Назва походить від гірського масиву Рила.

Символічне зображення Івана Рильського можна побачити на сучасній болгарській монеті номіналом 1 лев:

(липень-серпень 2009)

Открыть

Різдвяна загадка: куди прийшли мудреці?


Усі ми пам'ятаємо євангельську історію про народження Ісуса Христа. Ми знаємо, що це сталося у місті Віфлеємі, в печері, де тримали худобу. Також читаємо в Євангеліях про трьох мудреців:

Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так: І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.  І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі. Євангеліє від Матвія, 2 розділ

Спираючись на цей текст, можна вважати, що мудреці прийшли до народженого Царя у Віфлеєм. Традиційно так і зображують цю подію:

34608.jpeg

Ми бачимо, що ті, хто малював такі картини, не сумнівалися: мудреці прийшли у Віфлеєм, та ще й у ту саму ніч, коли Христос народився. Зображено печеру, тварин, немовля в яслях... Хоча написано, що мудреці увійшли  в дім. Але читаємо далі:

Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити. І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту. І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого. Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав. Євангеліє від Матвія, 2 розділ

Питання: чому Ірод наказав знищити у Віфлеємі немовлят від двох років? Відповідь тут же: за часом, що його в мудреців він був випитав.  Отже, Ірод точно не знав, коли народився його конкурент, новий Цар Іудейський. Він лише знав, що народження мало статися у Віфлеємі та  час, коли зявилася на небі зірка, за якою йшли мудреці. Тож, допускав, що зірка звістила народження нового Царя, можливо, ще два роки тому. Що робили два роки мудреці - зрозуміло - вони були в дорозі, йшли за зіркою, здалеку, за Сходу (як гадають дослідники - з Персії). Але вже зрозуміло, що Свята родина не могла залишатися стільки часу у печері з тваринами. Та й дитя у віці два роки не потребує лежання у яслах :) Тут треба пригадати, чому і як опинилися Йосип та Марія у Віфлеємі? Вони прийшли з Назарета, на перепис, бо їхній рід походить з цього містечка. Звісно, після перепису та народження дитини вони мали повернутися в Назарет. Не одразу - адже за законом Мойсея на восьмий день новонародженого хлопчика слід обрізати, а після днів очищення прийти до храму:

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят у храмі. Євангеліє від Луки, розділ 2

Після Єрусалима у Йосипа та Марії більше не було потреби повертатися до Віфлеєма, тож вони повернулися туди, звідки прийшли:

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого НазаретуЄвангеліє від Луки, розділ 2

Тож, Ірод помилявся, гадаючи, що новий Цар Іудейський ще досі знаходиться  у Віфлеємі, але мудреці й далі йшли за зіркою, яка точно вивела їх до дитини, тобто - до дому Йосипа та Марії в Назареті!


Открыть | Комментариев 1

Що нас гріє?


Холодного зимового вечора, здається, ніщо так не зігріє, як чашка гарячого запашного чаю. 

Наприклад, ось така:

(поки що чай ще надто гарячий, щоб пити, але вже привабливий і бажаний, тож я не втримався, щоб не сфотографувати)

В його теплі кілька складових: 

фізична (тобто теплова енергія, що передається тілу в процесі ковтання гарячої рідини)

хімічна (тонізуюча дія смаку та аромату чаю на наше тіло, яка стимулює кровообіг, що прискорює передачу тепла по всьому тілі)

психологічна ( сам процес чаювання підбаддьорює та покращує настрій і на душі стає тепліше) 

Але є ще дещо, що також здатне нас зігріти й не входить до вище згаданих типів впливу. Про це я міркуватиму, поки п'ю чай...


Открыть | Комментариев 33

ІЗРАЇЛЬ. Кана: перше чудо


Кана Галилейська


Тут Ісус зробив своє перше чудо: перетворив воду на вино.

Кана (Галилейська) видалася мені дуже веселим, дійсно весільним містом, ніби там щодня тільки те й роблять, що святкують чиєсь весілля. На кожному кроці вам пропонують купити солодке весільне вино та різні супутні сувеніри на згадку про перше чудо.   За часів Спасителя це місто було більшим за Назарет, звідки й прийшли на весілля Ісус та його матір Марія.  Нагадаю, що після хрещення в Йордані та 40-денного посту, перемігши диявольські спокуси,  Ісус повернувся додому, в Назарет, в силі Духу. Але вперше це проявилося саме на весіллі в Кані:

А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя! А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже! Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть. І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли. Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг... Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. Євангеліє від Івана, розділ 2

Цікаво, що то було за вино і яке воно мало смак? Певно, небесного гатунку! Місцеві підприємці пропонують гостям Кани придбати церковне червноне вино 12-річної витримки або вишукане десертне гранатове вино. Image35.jpg

Але концентруючи увагу на цьому, безперечно, благородному напої, вони відволікають від головного сенсу чуда: Ісус є Життя. Він є джерелом вічного життя. Так само, як Він перетворив воду на вино, Спаситель здатен змінити й наше життя, вдихнути в нього вічний, небесний зміст!


Открыть

ЛІВАН. Тир: пророцтво здійснилося!


Настав час поговорити про біблійні пророцтва, що здійснилися в історії країн та народів, міст та цивілізацій.

Ось загадка: місто Тир. В давнину це було одне з найбільших торгових міст Середземномор'я. В Біблії воно згадується багато разів. І нині воно є, в Лівані, на березі моря. Багато руїн збереглося, є, на що подивитися, але... це руїни пізніших римських споруд.

tyr_roman.jpg Римські руїни в Тирі

А від біблійного Тиру не лишилося каменя на камені, буквально. На його місці тепер - гола скеля. Як таке могло статися? А діло було так:

І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке: Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений, тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі... І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю... Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів, а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь! Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ. Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита... І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої! Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром... Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам'ятники твоєї могутности...

І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!... І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде... І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!  Книга пророка Єзекіїля, розділ 26

В першій частині Єзекіїль говорить конкретно про Вавілонського царя. А здійснилося це 586 р. до н.е. (приблизно через рік). Але до того часу, коли війська Навуходоносора увірвалися в місто, мешканці Тиру втекли з усім добром на острів, що був неподалік від берега. Це їх врятувало, бо у Навуходоносора не було човнів для переправи - він же наступав суходолом.

Наступні 240 років місто Тир зоставалося руїною, а його мешканці продовжували життя на острові. А 333 року до н.э. до них завітав... Олександр Македонський! Та, прибувши на місце славетного Тиру, він знайшов там лише руїни. На острів він також не міг напасти - мешканців було попереджено про його наступ, тож вони спорудили потужну підводну загорожу (штучні рифи), причому ці загорожі були споруджені таким чином, щоб їх не заносило піском від приливів-відливів. Олександр усе зрозумів - при спробі напасти з моря, човнами, він втратить флот. Тут мешканці розслабилися, мовляв, спрацювало! Пронесло! Але вони недооцінили винахідливість Олександра:

вперше в історії воєн та облог він винайшов оригінальний спосіб дістати їх: побудувати дорогу між материком та островом і по ній завести армію на острів, щоб дістатися до скарбів. Але, уявіть лише, у ті часи, коли не було кар'єрних самоскидів та гірських комбайнів, де взяти стільки матеріалу? Дуже просто: матеріал вони взяли... з міста Тиру, що лежало в руїнах. Олександр спрямував на цю справу усю свою величезну армію, і вони, камінь за каменем,  цеглина за цеглиною, колода за колодою, все винесли й вкинули в море. Але цього ще було недостатньо! Тоді вони зішкребли всю землю, до твердої породи, і теж вкинули в море.

Так точно, до дрібниць, здійснилося пророцтво Єзекіїля! На місці Тиру залишилася гола скеля. Задумайтеся: пророк, що жив задовго до цих подій, не зміг сам від себе вигадати таку історію. Це Бог наперед визначив та оголосив, провчивши тих, хто зловтішається з чужої біди та ще намагається скористатися з неї:

за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений...

За те його мешканці, спадкоємці слави Тиру, загинули від меча Олександра та його війська, а усі їхні скарби, накопичені за багато століть торгівлі та процвітання, перейшли до завойовників. Так Олександр назавжди змінив географію середземноморського узбережжя Лівану: острів перетворено на півострів :)

%D1%82%D0%B8%D1%80.jpg

І на кінці цього півострова, розташовано сучасне невелике ліванське місто Тир. Але це місце раніше було просто островом і не є місцем стародавнього Тиру. Отже, й пророцтво про те, що Тир не буде відбудовано, також здійснилося. На місці розташування стародавнього Тиру немає нічого, лише скеля, на якій і донині, як було записано в пророцтві, рибалки розтягують неводи.


Открыть | Комментариев 1

ІЗРАЇЛЬ. Мертве море: на місці Содома й Гомори


Мертве море


Солоне озеро на місці Содома й Гомори

Для багатьох поколінь Содом і Гомора стали символами крайньої розпусти та розбещеності, сексуальних збочень та невгамовної хіті. 4000 років тому ці два міста були могутніми та процвітаючими. 

А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом. Буття, розділ 13

Та ніщо не змогло їх вберегти від Божого покарання. Вогонь та сірка з неба спалили їх вщент, не залишивши  й слідів від колишньої величі:

І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба. І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі. Буття, розділ 19

Особливості горіння сірки - надвисока температура, при якій згорає практично все, навіть каміння та метали. Тож, не дивно, що на місці Содома й Гомори не залишилося нічого, окрім попелу. Згодом рівнина, розташована значно нижче рівня Світового Океану, заповнилася водами Йордану і на місці великих міст утворилося Мертве море. Через надзвичайну солоність у ньому  ніщо не може жити. Втім, сучасники виявили лікувальні властивості мінералів з Мертвого моря, на базі яких нині виготовляють популярну оздоровчу косметику. Та турбуючись за тілесне здоров'я, не слід забувати драматичного Божого уроку, що засвідчив невідворотність та суворість покарання за гріхи:

Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться! Євангеліє від Луки, розділ 17

Ісус Христос, який сказав ці слова, саме Він подає нам і надію на порятунок від загибелі:

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Євангеліє від Івана, розділ 3


Открыть

ІЗРАЇЛЬ. Єрихон: найдавніше місто світу?


Єрихон

Найдавніше місто світу. Гора Спокус.

Після смерті Мойсея похід ізраїльського народу до Обіцяної Землі очолив Ісус Навін. Вони перейшли Йордан і перше місто, що стало на шляху до мети, був стародавній Єрихон. Його стіни вважалися непоборними, та Бог звелів ізраїльтянам обходити маршем навколо мурів сім днів. А на сьомий день - ще й сім разів. Тоді сталося диво:

І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто. Книга Ісуса Навина, розділ 6 

Це сталося 3500 років тому. А на початку ХХ століття археологи розкопали руїни стародавнього міста, знайшли навіть залишки зруйнованого муру, а також з'ясували, що місто це - найдавніше з усіх, відомих науці. Воно існувало ще у 3-4 тисячоліттях до Р.Х.

Тепер перенесемося в євангельські часи.
Коли ж Ісус хрестився в Йордані, то повів його Дух у пустелю, для спокуси від диявола:

І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами! А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих. Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму, та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги. Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого! Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся! Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому. Євангеліє від Матвія, розділ 4

За переказами, гора, що згадується в Євангеліях - Гора Спокус - це гора Каранталь неподалік Єрихона. На горі споруджено православний монастир. З неї дійсно відкривається чудовий краєвид.

DSC00202.JPG

Піднімаючись на цю гору під палючим солнцем, я втратив стільки вологи, що потім довго не міг вгамувати спрагу. На горі, на допомогу паломинкам, грецькі монахи завбачливо охолоджують воду та надають її усім, хто прагне. Але як тяжко було Ісусу, коли він ходив по пустелі та постився 40 днів?


Открыть | Комментариев 1

ІЗРАЇЛЬ. Йордан: хресна річка


Йордан

Річка, у якій Ісуса охрестив Іван Хреститель.

Ріка Йордан тече з півночі Ізраїлю на південь, де впадає у Мертве море. Коли дванадцять колін Ізраїлю розподіляли Обіцяну Землю, три з них отримали наділи на східномоу березі Йордану.
Багато біблійних подій пов'язано з цією річкою. Її води розступилися перед ковчегом заповіту, коли ізраїльтяни після 40-річної подорожі пустелею вступали в землю, по якій тече молоко та мед.
Тут таки відбуваються і євангельські події: Іван Хреститель проповідує покаяння та хрестить у водах Йордану.

 Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! Євангеліє від Матвія, 3 розділ

Так вперше Ісус був об'явлений Христом перед ізраїльським народом.

Открыть

Апостол Андрій - засновник Києва?


Є відома легенда про засновників Києва: згідно з нею ними були брати Кий, Щек і Хорив. А також згадується їхня сестра Либідь. Але якщо розглянути неупереджено факти, то виявиться, що ніяких підтверджень реального існування цих братів немає. А Либідь - і зовсім назва річки, що протікає через Київ ... 

Отже, якщо Кий, Щек і Хорив - лише легенда, то що за нею криється і як було насправді? Чи є відомості?

DSC01908.JPG

Але є історія, пов'язана з апостолом Андрієм (Первозванним) - от він і є засновником, на мою думку, хоча в його час міста ще не було - він говорить лише про гори і про місто у майбутньому. А це 1-е століття н.е. На відміну від казки про трьох братів і сестру, Андрій - реальна історична особа. І його подорож залишила помітні сліди по всьому його шляху - і в Криму, і вверх по Дніпру, на місці, де тепер Київ, а також на північ - де Новгород і ...відомий стародавній монастир.

Звичайно, є різні історичні дані про подорожі апостола Андрія, але абсолютно виключати його перебування в Криму, Україні та півночі Росії ніяк не можна. Він посіяв в цих землях Слово і воно проросло! Звичайно, якщо Ви вірите в самозародження життя на землі, то для Вас це не аргумент, але для всіх інших зрозуміло, що якщо десь щось виросло, то хтось це посіяв Якщо виникали церкви - а це не архітектура, а люди, які повірили в Ісуса Христа і лише потім побудували храми - то хтось їх навернув. Літописи кажуть, що цей "хтось" - апостол Андрій, брат Симона (Петра).

Існує версія, що розповідь про трьох братів - це продукт трансформації символічного послання апостола Андрія, проголошеного біля пагорбів, на яких пізніше і виникло моє місто.

У Андрія був свій стиль, почерк. До того, як Ісус покликав його, Андрій був учнем Івана Хрестителя. 
А Іван Хреститель, як відомо, прийшов в Дусі та силі Іллі. Що було характерно для Іллі? Він був старозаповітним пророком, у нього був посох і плащ, який він потім залишив своєму учню Єлисею.Частина його служіння була пов'язана з горою Сінай, де Мойсей розмовляв з Богом і отримав заповіді закону. Це та гора, де була присутність Бога, де був палаючий кущ. Ця гора диміла і тремтіла, від неї також виходив грім. 
Тепер розберемо кілька елементів детально. 
1. ПосохТвоє жезло і твій посох, вони мене втішать Пс. 22:4.  
Посох був у Іллі та у Івана Хрестителя. Посох також був у Андрія Первозванного. 
(нижче я наведу згадки з літописів та переказів про палиці Андрія) 

Про жезл та посох апостола Андрія. 

В оповіданні ченця Epiphany (кінець 8 - початок 9 століття)"... не раз згадується про" залізний жезл із зображенням животворного хреста, на який апостол завжди спирався. "Неподалік від Нікеї у Віфінії" блаженний ап. Андрій, скинув мерзенну статую Артеміди, поставив там життєдайне зображення рятівного Хреста. "Далі на схід, в Пафлагонії" він обрав місце молитви, зручне для спорудження жертовника, і освятив його, встановивши знамення життєдайного хреста. "

Слід розуміти, що Єпіфаній намагався обгрунтувати ікони та хрести як предмети поклоніння, оскільки в його час суперечки про допустимість цього були в розпалі. 
Я думаю, що апостол Андрій не міг ходити з хрестом і ставити хрести - в 1-му столітті на хрестах розпинали, на хресті був розп'ятий сам Господь Ісус Христос, а також багато хто з перших його учнів. Та й чужа була для віри іудеїв сама ідея обожнювання предметів. Інша справа - жезл і посох. Пастирі овець ходили з посохами, Мойсей мав посох, через який Бог проявляв свою силу. Пророки також мали посохи, оскільки багато ходили. Царі ж мали жезл, що означав їх владу. 
І якщо ще в 9-му столітті тривали суперечки про хрести та ікони, то в 1-му про них і згадки не було:) 
По суті жезл чи посох - це одне й те ж саме. Але є у російській мові (причому навіть у старослов'янської версії) ще одне слово, що означає те ж саме, що й жезл або посох. Це слово: 

К И Й ! ! ! 

звісно, сьогодні воно асоціюється швидше з грою в більярд, ніж з пастухом або царем:) 
Але раніше, задовго до появи більярду: 

КИЙ м. стар. южн. зап. палка, ТРОСТЬ, ПОСОХ, ЖЕЗЛ; костыль, комлястая палка, дубина, палица; сев. сиб. долбня, толкач... Биллиардный кий, толкач,… (Толковый словарь Даля

українською

1) палиця, палиця; (посох) устар. кий 
2) (для гри на більярді) кий 

Тепер ще раз прочитаємо літопис: 

"Зранку встав," він вказав учням своїм на гори, що поблизу лежать, пророкує, що має бути тут град великй і церков багато, піднімається на гори, благословляє їх та ставить хрест, а потім продовжує свій шлях до Новгорода .... 

Про хрести я писав вище, це неможливо. Що ж насправді міг поставити (встановити) апостол Андрій? 
Він поставив свій посох, свою палицю, свій КИЙ. І на горі, де це сталося, пізніше побудували укріплення, а згодом - місто КИЇВ! 

Отже, Кий - це не старший брат з трьох, а кий (посох, жезл) Андрія, з яким він ходив як пророк Ілля. І який він ставив символічно там, де засновував і проголошував щось значуще. У даному випадку - духовно заснував місто Київ, як місто християн, місто, де засяяла Божа благодать і місто, де виникло безліч церков.

Що ж означають Щек і Хорив? 
З Хоривом простіше. Хорив - вона ж Синай - гора Божа, на якій Бог з палаючого куща, розмовляв з Мойсеєм, на якій Він дав десять заповідей, тому ця гора також символізує Божий Закон. Апостол Андрій, брат Петра, перед тим, як його покликав Ісус, був учнем Івана Хрестителя, а той прийшов в духу й силі Іллі. Ілля ж пізнавав Господа також на Хориві, де Він відкрився йому в тихому віянні: 

А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь. А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос. 1 Царів, 19

На Близькому Сході, звідки й прийшов Андрій, пастирі з самого дитинства ходять з посохами. Також -  пророки й взагалі всі мандрівники. Посох був ще й символом влади (і скіпетр має свій початок від посоха). 

Нещодавно перечитував відому книгу про Стародавній Київ, видану в 1983 році. Автор - професор П.П. Толочко (нині академік), за радянських часів вважався фахівцем з історії Києва. Головна її цінність - багато картинок Також наведені дослідження попередників.Скільки їх було? Та сотня набереться. Кожен, кому не лінь, починаючи з Нестора, і на заході, і на сході, висунув свою, оригінальну гіпотезу про заснування Києва. Але суто історії у них дуже мало. Половина намагалася мусолити імена трьох братів, вгадуючи, з якої вони мови-народу, інша половина тупо виводила засновників зі свого етносу (гуни, готи, вікінги, сармати і т.д.) Загадка залишається. Більш-менш встановлений факт полягає в тому, що Київ засновано не раніше 1-го століття н.е. і не пізніше 5-го. У 80-х роках відзначали 1500-річчя, книга до тієї дати і була приурочена. 

Але ще Нестор спирався лише на дві історії: про апостола Андрія та про трьох братів.

Отже, Хорив - не брат Кия і взагалі не людина, а назва гори (вона ж Синай або Мойсеєва гора). 
Ця гора Хорив знаходиться, як вважають з 4-го століття, на Синайському півострові, у Єгипті. Недалеко від її підніжжя розташований можливо найдавніший християнський монастир - Св.Катерини. У ньому, між іншим, зберігаються унікальні манускрипти з біблійними текстами. Прочани вночі сходять на цю гору, щоб зустріти світанок на вершині. Якщо небо на світанку ясне, що буває не часто, то паломники очікують побачити приблизно те ж, що бачив Мойсей, коли Бог пообіцяв йому показати здалеку Обітовану Землю (Ізраїль), у яку той не увійде. 
Щоправда, побачити це не просто ще з однієї причини - це можливо не та гора. Наприклад, Павло пише, що гора Синай знаходиться в Аравії. А деякі дослідники вважають, що вона в Йорданії. 

Та головне в історії з горою - Божа присутність або Шехіна (євр. "перебування"). 
Присутність у вигляді палаючого куща, у вигляді стовпа вогняного та хмарного, у вигляді ангела, якого Мойсей навіть бачив одного разу зі спини! Шехіна на Хориві знайома і Іллі ... 

Ще, виявляється, є версія, схожа на ту, до якої схиляюся я, але Щека в ній інтерпретовано як змія: 

І сьогодні більшість істориків відмовляються визнавати Кия, Щека та Хорива засновниками Києва. 
Пам'ятаючи про те, що Київ творився за образом та подобою Єрусалима, вчені вказують на біблійне походження низки київських назв, зокрема, гори Хоривиця. 
Згадайте: «Мойсей пас отару у Йофора, тестя свого, священика Мадіамського. 
Одного разу повів він цю отару за пустелю, і прийшов до Божої гори, Хориву » (книга "Вихід") 
Господь явив себе Мойсею та й промовив: 
«Я буду з тобою, це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ (Мій) з Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі». 
Мойсей, бажаючи упевнитися, що перед ним дійсно Бог, попросив показати диво. 
І сказав йому Господь: «Що то в руці у тебе?» 
Він відповідав: Жезл. 
Господь сказав: Кинь його на землю - і він перетворився на змія. 

Одне зі значень імені Кий - жезл, посох. 
Щек - старослов'янською - змій, дракон. 
Іншими словами і Хорив (г.Хорив), і Щек (змій), і Кий (жезл), говорять на користь такого тлумачення легенди про трьох братів. 

Творіння Києва, як другого Єрусалима, точніше за його біблійним образом, можливо й стало приводом до називання однієї з київських гір Хоривом, а іншої Щеком (на згадку про перетворення жезла у змія). 
Сама назва Київ, могла сприйматися як знак, підказка, вказівка згори. 
Жезл, посох - символ, знак. 
З часом, гора Хорив перетворилася на Хоривиця, Щек на Щекавицю, а річка Либідь дала ім'я сестри трьох засновників міста. 

Загалом, ідея та ж сама, різниця лише в інтерпретації Щека. 

Шехіна - Божа присутність (на Хориві) - ось, на мою думку, можливе значення імені Щек. 
Якщо Щек - ім'я князя, то на питання про приналежність його гори відповідали б: Щекіна гора. 
А Щекіна дуже співзвучне зі словом Шехіна. 

Жезл (кий), гора (Хорив) і Бог (присутність). 

А Либідь не викликає багато питань - це назва річки, вона і нині є, але стала такою малою, що частково схована в тунелі, а частково проходить по поверхні (в районі залізничного вокзалу) у вигляді невеликого струмка. 
Річка відповідно жіночого роду, тому й увійшла в легенду як ім'я сестри. 

Таким чином пророцтво апостола Андрія про майбутнє велике місто трансформувалося в легенду про Кия, Щека і Хорива, яка зберегла саму суть його послання. 
Що ж це за послання? Про нього говориться в літописі: 

Дніпро ж в Понтійське море тече трьома гирлами, а море це звуть Руське, по ньому ж учив святий апостол Андрій, брат Петра, як то кажуть. Андрій, навчаючи в Синопі, прийшов у Корсунь [кримський Херсонес] і, побачивши, що поблизу оного гирло Дніпра, захотів йти в Рим, і прийшовши в гирло Дніпровське, звідти пішов по Дніпру вгору та з нагоди став під горами на березі. Вранці вставши, мовив учням своїм:
"Чи бачите ці гори, тож знайте, що на горах цих засяє благодать Божа, тут місто велике буде і багато церков постане."
Зійшовши на гори ці, блігословив їх, помолився Богу зі сльозами. Ці гори суть де потім збудовано Київ. Звідти Андрій йшов до самого Рима. 

Пророцтво апостола здійснилося точно: вже 1500 років стоїть місто Київ, у ньому явлено Божу благодать та постало багато церков!

Открыть | Комментариев 2

ІЗРАЇЛЬ. Молочний грот: втеча до Єгипту


Молочний грот

 

- тут свята родина зупинялася на шляху в Єгипет.

Стародавні перекази зберегли історію про зупинку святої родини в цій печері, на шляху до Єгипту. І коли Марія годувала Ісуса, крапля молока впала на камінь, який став білим, мов крейда. Через це повір'я до Молочного гроту почали їздити безплідні жінки, випрошуючи у Марії дитину. Але як сталося, що Свята родина вирушила до Єгипту? В наш час така подорож нікого б не здивувала: з Ізраїлю до Єгипту поїхати на відпочинок простіше, ніж з Києва в Крим. Але два тисячоліття тому Єгипет не був всесвітнім курортом. Могутня країна фараонів та рабів була не надто гостинною до чужинців. Ізраїльський народ знав про це з власної історії - 430 років вони були рабами в Єгипті. Тож, щоб іудейській родині наважитися на таку подорож, для цього їм потрібно було мати дуже вагомі підствави. Що змусило їх залишити домівку та мандрувати через пустелю, якою колись ізраїльтяни ходили 40 років перш, ніж потрапили в Обіцяну Богом землю? Про це дізнаємося з Євангелія від Матвія:

Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.  І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так: І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря. І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі. Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити. І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту. І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.  Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав. Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи: Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх... Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини. І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву. Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до країв галілейських. А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий. 

Отже, втеча до Єгипту була вимушеною, з метою зберегти життя Ісуса. Та якщо порівняти тексти Матвія й Луки, виникає питання: з якого міста вирушали в дорогу Йосип і Марія? З Віфлеєма чи з Назарета? Адже, згідно з Євангелієм від Луки, невдовзі після народження Ісуса у Віфлеємі, Свята родина повернулая до Назарета - міста, з я кого вони прийшли у Віфлеєм лише на перепис:

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

Тож, якщо подорож до Єгипту почалася з Назарета, то зупинка у Віфлеємі, де Ірод наказав знищити немовлят до двох років, виглядає недоречною. Докладніше про це - у наступних дописах.


Открыть | Комментариев 1
Назад | Вперед



Содержание страницы


Метки

Календарь
Март
ПнВтСрЧтПтСбВск
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Опрос

Коли народився Ісус, до нього прийшли троє мудреців зі сходу. В яке місто?


Опрос

Хто для Вас рідніший?

ОБОЗ.ua